- руйнівний
- [руйн'іўни/й]
м. (на) -но/му/-н'і/м, мн. -н'і/
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
руйнівний — прикметник … Орфографічний словник української мови
руйнівний — (який руйнує що н.), руйнувальний, руїнний, руїнницький; спустошливий (який руйнує дощенту) Пор. нищівний 1) … Словник синонімів української мови
руйнівний — а/, е/. Який руйнує що небудь … Український тлумачний словник
руйнівність — ності, ж. Властивість за знач. руйнівний … Український тлумачний словник
нищівний — 1) (який має велику руйнівну, знищувальну силу); разючий, у[в]бивчий (перев. про удар, вогонь зі зброї тощо); знищувальний (який завдає нищівного удару) Пор. згубний, руйнівний 2) (про критику, сатиру тощо який дуже вражає; перев. про погляд… … Словник синонімів української мови
нищівний — а/, е/. Який має велику руйнівну, знищувальну силу. || Дуже великий, сильний. || Різкий, нещадний, непримиренний. || Сповнений зневаги, осуду, презирства … Український тлумачний словник
катаклізм — у, ч. 1) Руйнівна раптова повінь, землетрус, виверження вулкана, інше природне лихо. 2) Руйнівний переворот; катастрофа у житті людського суспільства … Український тлумачний словник
Бандера, Степан Андреевич — Степан Андреевич Бандера укр. Степан Андрійович Бандера Дата рождения … Википедия
геростратівський — а, е. Властивий Герострату; такий, як у Герострата; руйнівний … Український тлумачний словник
катастрофічний — а, е. Який призводить до катастрофи, є катастрофою; згубний, трагічний, руйнівний. Катастрофічний стан … Український тлумачний словник